Головна

mar

Сьогодні знову все повторилося: минула вже восьма вечора, а ніхто за дитиною не приходив. Іванна телефонувала на домашній, але слухавку не піднімали. Минулого разу примчала бабуся, так вибачалася, що геть про внучку забула, просила синові не казати, тиждень тому прибігала захекана друга дружина, але не стільки вибачалася, скільки виправдовувалася: понадіялася на свекруху, що забере дитину.
Історії з життя 0
Дитячий садок «Сонечко» вже встиг затихнути від галасу хлопчиків і дівчаток, всі групи позачинялися, весь персонал пішов додому і прийшов сторож, а вихованка старшої групи Оленка все ще
Одна вечірка засвітила в серці Варі надію на їхню з Тарасом взаємність. Дівчина насолоджувалася товариством хлопця, милувалася його дорогим англійським костюмом і годинником, насолоджувалася його задушевним голосом, коли читав власні вірші. Їй подобався навіть димок від дорогих сигар, які він полюбляв
Історії з життя 0
Коли Варя вперше побачила його, зрозуміла, що знов, тобто вдруге в житті, закохалася. А в цьому місяці їй сповниться аж 35. Cтара дiва, що поробиш. Її самотність –
Коли Тоня повернулася в гуртожиток, вахтерка віддала їй конверт без зворотної адреси, сказала, що залишив якийсь хлопець. «Що сталося, Тоню? Чому ти не прийшла? Я довго чекав. Давай зустрінемось завтра»
Історії з життя 0
Тоня дуже важко звикала до великого міста. Вона розгублювалася на дорогах, стомлювалася від шуму, не могла зосередитися в торговельних центрах… Але мусила звикати: треба ж учитися. В ті
Приїхала мама, вона не тільки не привітала доньку, не підтримала, натомість вимагала, щоб вона написала відмову від дитини, бо то для їхньої родини велика ганьба. «Чекатимемо дома тебе одну» – заявила категорично і поїхала додому
Історії з життя 0
Кінець травня 1980 року видався надзвичайно спекотним. Євгенія прийшла на пари в легенькому платтячку вільного крою. Поруч на студентській лаві сиділа її подруга Юлія. – Ти що –
Вранці Віра була в поганому настрої, їй весь час хотілося плакати. Донечка розцвітала, як квітка навесні, радіти б, якби не той лиховісний знак на щічці. Віру дратували філософські казочки родичів про «не родись красивою, а родись щасливою». Що з нею буде далі? Якщо й не буде ускладнень, то хто полюбить дівчину із червоно-фіолетовою плямою на личку. Так хочеться вірити в диво. І тут – несподіваний дзвінок у двері
Історії з життя 0
Довгожданна Вірина донечка народилася передчасно. Але ні передчасна поява на світ, ні маленька вага і зріст немовлятка так не хвилювали родину, як багряна цяточка на мініатюрнім личку. Дівчатко
І ось це сталося, вони таки зустрілися, щоправда, випадково. Тому призначили собі другу зустріч, у міському парку, щоб все було романтично, як сім років тому. Оля чекала його, згадувала ту незабутню осінь, яка стелила золото під їхні ноги, шелестіла листям, ніби шептала про велике кохання, яке їх чекає. А зараз весна, а весна – це надія, що все в них складеться якнайліпшим чином. Та Олег не прийшов
Історії з життя 0
Оля не раз чула про кохання без взаємності, але не уявляла, що воно випаде на її долю. Дівчина мріяла, що закохається з першого погляду й кохатиме все життя.
Навіщо тобі було за вдівця з двома дітьми виходити? Чого ти всю свою зарплату на його дітей витрачаєш? Чому ти ремонт на своїй дачі ніяк не закінчиш? Навіщо тим свекрам догоджаєш? Чи в тебе квартири в місті нема, що з села на роботу доїжджаєш?
Історії з життя 0
Воювати Ігорю довелося недовго. Шостий бій на нулі став останнім у його житті. У селі Героя зустріли з квітами і на колінах. Плакали діти, батьки й дружина. Та
Уляна приходила до храму святого Климента, щоб побути серед українців, що тут працюють. Та цього недільного ранку жінка не змогла уважно вслухатися в церковний спів – у храмі вона побачила Ярослава. «Чому він тут? Що робить у Празі – туристом чи працює?» – кружляли запитання в голові Уляни й заставляли швидше битися серце – Та ж не до мене, – намагалася вилити холодний душ іронії на свою гарячу від хвилювання голову. Давнє кохання було тільки приспане обставинами життя, правильніше, воно було замкнене десь у закутку душі, намагалося вирватися на волю, та Уляна не дозволяла йому запанувати над розумом.
Історії з життя 0
Уляні давно так не щастило в житті. Тут, на чеській землі, їй сподобалося все: і неважка робота пакувальницею на кондитерській фабриці, і заробітна плата, і житло для проживання,
Враз Катерина здригнулася так, що її тремтіння ліктем відчув і Степан: з молодшою донькою сина кружляв сам… Микита, як колись на випускному в 9 класі. Степан також не міг відвести очей від молодої пари, дуже подібної одне до одного. «Як брат і сестра», – чи то подумало, чи стиха промовило подружжя, переглядаючись між собою. Синова молодша, як дві краплі води, схожа на батька, але чому юнак такий подібний на нього. «Невже це син Микити й Лариси? – майнула в обох здогадка». Але ось він запрошує внучку до танцю вдруге, втретє, щось шепоче на вушко й вони виходять. А якщо закохаються одне в одного?
Історії з життя 0
Микита з нетерпінням чекав від коханої відповіді на свої листи. Вона написала йому, що при надії, що призналася своїй мамі, що вона її не сварила, а пішла з
Наступний день мав бути звичайним: Сергій і Марина збираються на роботу, Богданчик ще спить, але зараз його розбудять, щоб відправити до школи. Та розриваються від дзвінків телефони, вчителі пишуть у месенджерах: діти, залишайтеся вдома. То був ранок 24 дня місяця лютого 2022 року. Далі все було, як у тумані
Історії з життя 0
Життя Марини протікало б своїм звичайним руслом, якби майже щодня не приходив її колишній чоловік Сергій. Він не тільки порушував звичний ритм днів, а й вносив сум’яття в

You cannot copy content of this page