Головна

mar

Згадую той день, коли я прийшла в учительський колектив міської школи. То було здійснення моєї мрії – навчати дітей рідної мови і літератури. Школу в моєму селищі я закінчила медалісткою, філологічний факультет університету – з червоним дипломом. Предмет свій я добре знала, дітей змалку любила, а моїм взірцем була моя улюблена шкільна вчителька і класна керівниця, з якою я продовжувала спілкуватися. Словом, я була сповнена оптимізму на своє безхмарне вчителювання. Але не все було так райдужно, як я сподівалося
Історії з життя 0
Згадую той день, коли я прийшла в учительський колектив міської школи. То було здійснення моєї мрії – навчати дітей рідної мови і літератури. Школу в моєму селищі я
Перед весіллям ми ніяк не могли дійти згоди, де нам краще жити, в чиїх батьків, сперечалися, хто легше вміє ладнати: свекруха з невісткою, чи зять із тещею, а зійшлися на рішенні, що найкраще – житло орендувати. Але зарплати в нас, молодих спеціалістів, були невисокі, а гроші з весільних конвертів хотіли витратити на поїздку в Карпати
Історії з життя 0
На весіллі ми отримували подарунок, на який і не сподівалися, – ключі від квартири. Це мої й Максимові батьки постаралися заздалегідь скластися порівну, щоб у незабутній для нас
Мені – 60. Десять років тому мене зовсім не тішив мій півстолітній ювілей. Але я приймала вітання та подарунки, ніяк не бажаючи чути цифру в тостах, яку кожен озвучував і озвучував. Я силувано усміхалася та дякувала. А тепер мені просто було байдуже, цифра не бентежила, і нічогісінько вже не хотілося
Історії з життя 0
Мені – 60. Десять років тому мене зовсім не тішив мій півстолітній ювілей. Але я приймала вітання та подарунки, ніяк не бажаючи чути цифру в тостах, яку кожен
Щодня я читала його гороскоп, старалася непомітно покласти газету на стіл, перевернувши на останню сторінку, а потім, як могла, робила все, щоб передбачення збувалися. Це була моя таємна гра. Але якби я знала, куди вона мене приведе, можливо, зупинилася б раніше
Історії з життя 0
«Гороскоп на березень обіцяє Терезам новий сприятливий період. Причому він почнеться в усіх сферах – удома, на роботі й у стосунках. Незважаючи на всі труднощі, які приготував вам
Я не могла повірити, що наша дружба з Галею, яка тривала ще з університету, може вмить розвалитися. Ми завжди розуміли й підтримували одна одну. Але, як кажуть, “гроші – то лакмусовий папірець людських відносин”. Виявилося, що це правда
Історії з життя 0
Я не могла повірити, що наша дружба з Галею, яка тривала ще з університету, може вмить розвалитися. Заміж я та Галя вийшли в один рік. Мій чоловік Юрій
Я мріяв, щоб у нас із Леною старшою була дівчинка, щоб успадкувала мамину вроду, щоб була такою ж милою синьоокою білявкою, як моя дружина. Але донька була, як дві крапельки води, схожа на мене в дитинстві, смуглява й кароока, чим тестів дещо розчарувала. Бо я аж ніяк не тягнув на красеня, такого собі Містера-місто
Історії з життя 0
Відколи я переїхав на Буковину, мій бізнес швидко пішов угору. Тут я одружився з красунею Оленою, що була переможницею конкурсу Міс Чернівці, і ми зажили щасливим подружнім життям.
Я хотіла сказати доньці, що хто зрадив раз, зрадить і вдруге. Але хіба ж вона почує?. І життя за неї я не проживу. Хай вчиться на своїх помилках. І як у воду дивилася, коли Ніна сама, без проводжальника, прийшла з роботи і крізь сльози розказувала, що Антон повернувся до Ліди
Історії з життя 0
Я заглянула в нашу скарбничку, аби відкласти певну суму із зарплати на весілля доньки Ніни, але побачила, що купка помітно зменшилася. Дивно, взяти частину грошей могла тільки Ніна,
Я сама виховувала Павлика. То була помилка молодості. На роботі мене преміювали путівкою в санаторій. А там… Літо, море, знайомство, вечірні зорі… Він, хлопець моєї мрії, стрункий і високий, з густим каштановим волоссям і очима кольору моря, називав мене «моє Сонечко»(я – Софія). Романтика… Ми обмінялися адресами, номерами телефонів. Все було серйозно, йшло до продовження стосунків після нашого відпочинку
Історії з життя 0
Я сама виховувала Павлика. То була помилка молодості. На роботі мене преміювали путівкою в санаторій. А там… Літо, море, знайомство, вечірні зорі… Він, хлопець моєї мрії, стрункий і
Та як тут не хвилюватися?! Тринадцять років я з Олегом прожила, як у Бога за пазухою, звикла до розкоші й достатку. Після важкого дитинства та юності з мамою-одиначкою саме Олег витяг нас із бідності, незважаючи на те, що сам був уже успішним підприємцем, а я одинадцятикласницею, яка не мала навіть сукні на випускний. Навідуючись до школи з матеріальною допомогою, Олег і побачив там мене, казав, що закохався з першого погляду
Історії з життя 0
– Юлю, я мушу зникнути на кілька днів. Неприємності з партнерами. Вони позичили мені трохи грошей. Як тільки я вклав їх у матеріали, вони вимагають повернути раніше умовленого
Коли бус перетнув кордон України, з моїх очей покотилися сльози. Чотири роки за контрактом я працювала за кордоном. Вдома залишалися чоловік Юрій та донечка Маринка. Мене вони не чекали, а мій приїзд мав стати для них сюрпризом. Натомість сюрприз чекав на мене: в шафі висів чужий жіночий одяг, а Маринчиних речей не було. Мені перехотілося вже їсти і розкладати подарунки. Я сиділа, як вкопана, на дивані, вся в здогадках і підозріннях про чоловікову невірність, тож вирішила його дочекатись, щоб з’ясувати, що відбувається
Історії з життя 0
Коли бус перетнув кордон України, з моїх очей покотилися сльози. Чотири роки за контрактом я працювала за кордоном. Вдома залишалися чоловік Юрій та донечка Маринка. Мене вони не

You cannot copy content of this page