Головна

nat

Сьогодні, 14 березня, свої іменини святкують жінки на ім’я Дарина. Бажаємо душевного тепла, благополуччя та удачі. Хай очі завжди сяють світлом щастя і любові!
Дозвілля 0
Сьогодні ми святкуємо твої іменини. Бажаємо душевного тепла, благополуччя та удачі. Нехай твої очі завжди сяють світлом щастя і любові! З Днем Ангела! Мила Дарино! Ми підготували для
Цей смаколик — справжня чарівна паличка, коли гості на порозі! Італійський пиріг «12 ложок»
Рецепти 0
Після гарного обіду можна пробачити кого завгодно, навіть своїх родичів. (Оскар Уайльд). Пиріг простий, але приголомшливо смачний. Цей смаколик — справжня чарівна паличка, коли гості на порозі! Італійський
— Банкет буде на 20 осіб, — скупо розповідав син, — все визначено, замовлено, оплачено. Ні про що не турбуйся, одягайся, вбирайся, приходь. Як і де жити – ми самі визначимося, з квартирою розберемося. І так, мамо, ні тамади, ні інших дивних атрибутів, ні благословення молодих – нічого не буде
Історії з життя 0
— Ну і що ти вирішила? — запитує Валерію Іванівну сусідка і приятелька, — Підеш? Чи образилася, не вибачиш? Валерія Іванівна не знає, що і відповісти. Сама для
– Знаєте, Ольго Петрівно, про що я хочу вас попросити? Тільки не ображайтеся на мене, я не хочу вас образити! У вас дуже брудно, і я вирішила почати з того, що приберу і вікна помию. Весна ж! А фіранки виперу. Можна?
Історії з життя 0
Відбиток запустіння лежав на усьому: запилених меблях, брудних, давно не митих вікнах, старому паркеті. Адже колись давно ця квартира сяяла чистотою і здавалася найзатишнішим і найріднішим куточком на
У вихідний тітка Оля бігає, перетягує шланги, поливає город, а вся компанія готується обідати. І коли нарешті вона підійшла до столу, то побачила, що там сидять друзі, їхні діти, їхні онуки, їх сваха, сусідка по дачі, а господині і місця не залишилося
Історії з життя 0
Тітка Оля давня знайома нашої сім’ї. Ще на початку 90-х років їм виділили ділянки під дачі. Місце хороше, поруч водосховище, але далеко від міста. Незважаючи на ці недоліки
Хлопець зніяковів. Вийняв з кишені залікову книжку, студентський квиток, паспорт, подав Любиним батькам. Чоловік з цікавістю розглядав кожну літеру, наче щось хотів знайти незвичайне. А коли Микола вийшов на вулицю, мати заголосила: – Чоловіче, кого ж привела наша донька? Ми так плекали нашу донечку. Перша красуня на селі, і віддати за такого хлопця!
Історії з життя 0
Зима того року видалася морозною і холодною. Снігом позасипало поля, дороги, хати. Любочка вирішила їхати до міста. Скоро закінчиться практика, яку проходила в сусідньому селі, і незабаром вона
Одного разу, на перерві вона дістала з портфелика шмат білого хліба, помащеного смальцем. Крутить його в руках, а очима по класі водить. А я у класі залишилась. Глянь на той хліб – а він такий гарний, пухкий, білий. А смалець аж сяє на ньому. – Хочеш? – запитала Гафійка. А я дивлюсь і не знаю: чи то дражниться, чи то й справді в ній щось людське прокинулось. Мовчу
Історії з життя 0
Осінь 47 була ранньою і холодною. Затяжні дощі заставляли нас ховатись у мамині куфайки. Що на нас всіх чекає холодна зима, знали вже в серпні. Недорід хліба і
– У мене вдома лежить точнісінько така сама записка. Слово в слово, лише почерк інший, дружини моєї. Зрозуміла? І коли вони, голубчики, зв’язатися змогли? Хоча, це я, бовдур, вірив їй завжди. Сам обманювати не люблю, думав, що й вона така. А виходить, що вірити не можна було. От артистка! Іноді мені здавалося, що обманює вона, але Андрій, дивися, га?
Історії з життя 0
Лист лежав на видноті, на телефонному столику біля дверей. Звичайний аркуш, вирваний із зошита в клітинку. І почерк чоловіка, такий знайомий, акуратний, із завитками заголовних букв. За матеріалами
Коли стало одній важко, донька забрала маму до себе в сусідній район. Іван терпляче зносив присутність тещі. Але вона отримувала пристойну пенсію. Від дармових коштів ще ніхто не відмовлявся. Не минуло і шести місяців після того, як не стало дочки Віри, як Іван привіз Фаїну Семенівну на її маленьку батьківщину
Історії з життя 0
Вечір накинув на село велетенську темну хустину. Світлячками моготіли вікна. Де-не-де чувся гавкіт собаки, його підтримував чотирилапий друг, в якомусь хліві заревіла корова – просила господиню поквапитися з
– А мені Андрій розповідав, що ви раніше займалися розведенням кроликів. Тільки вона закінчила цю фразу, як мати Андрія почервоніла, стала просто яскраво-червоною, встала з-за столу і пішла на кухню. Та й батько заметушився, засмикався, схопився і пішов слідом за дружиною. Людмила з подивом поглянула на Андрія
Історії з життя 0
Андрій і Людмила зустрічаються досить довго. І все йде до весілля. Якось Андрій сказав, що хоче нарешті познайомити Людмилу зі своїми батьками, бо налаштований він серйозно і хоче

You cannot copy content of this page