nat
То я колись колядувала так, що на другий день не могла говорити, а тепер що? Хтось пікне перед вікнами, що поки ти вікно розсунеш, то вже й по
Зараз все поясню. Отож, на Миколая я своїй свекрусі крадькома поставила під подушку елементарний подарунок – теплі шкарпетки цукерки і мандаринки. Все. Подумала, що їй буде приємно, адже
Мами не стало пів року тому і вона й так прожила дуже довге життя, бо дев’яносто років, то ще треба в Бога допроситися аби при добрій пам’яті і
– Знаю-знаю, що не роззувся, але що вже там думати про підлогу? Як все пішло, то чого про бруд переживати? Правда, ж мамо? А ви так мені говорили,
– Потім будуть люди про нас говорити, що ми тебе з хати вижили і сама всім будеш розказувати! А мені хотілося сказати: «А хіба це не так?», але
Справа в тому, що ми не бачилися з дівчатами двадцять років і за цей час багато у нас сталося подій. Але в Інни життя було таке, про яке
– Ваш син тільки те й робить, що лежить на дивані або грає в ігри! Не має ніякого розуміння аби мені допомогти хоча б з чимось! Скільки я
Я ніяк не бачила того, що гостям раді. От, коли ми прийшли до моїх батьків з Валерієм, то мама два дні пекла і варила аби справити на зятя
Коли мама занедужала, то я відправляла значні суми і, кладучи руку на серце, розуміла, що просто забираю частку зі своєї майбутньої квартири, бо мамі вже нічого не могло
Поліна була наймолодшою співробітницею методичного кабінету відділу освіти, і вже готувала себе до можливого звільнення. Та вона й не дуже засмучувалася, бо мала кілька уроків географії в міській