Головна

nat

Всі знають притчу про блудного сина, але жити з такими батьками, які ввесь час чекають і прощають, то, знаєте, не Божа благодать. Я не можу пояснити, чого батьки так реагували на поведінку старшої сестри. Між нами п’ять років різниці, але вони вели себе так, ніби є лише вона і все, тільки її потреби мають бути на першому місці, а далі вже всі інші
Історії з життя 0
Але так виходило, що скільки б Ірині не давали, скільки б уваги не приділяли, але їй все було не те. То погана компанія, то вчитися не хоче, хоч
Коли вже доросла жінка каже, що вона не може знайти собі щастя, бо її в дитинстві покинув батько, то звучить так, наче це просто якесь безглузде виправдання. Але як послухати мою історію, то все саме з того й починається
Історії з життя 0
Я точно знаю, що тато мене любив дуже сильно, навіть попри те, що одна ніжка у мене була коротша за іншу. Мама ж навпаки вважала, що друга дитина
Переді мною стояв мій чоловік, я бачила, що йому важко, що він хоче вернутися. Я знала, що він не звик до дитячого плачу, що він хоче уваги, теплої водички з гірчицею і вовняних шкарпеток. Я не знала, що мені робити
Історії з життя 0
Ми з чоловіком прожили довге життя разом, бо тридцять років я вважаю за перевірку почуттів і життєвих принципів. У нас дві донечки і в однієї вже онук є.
Чоловік подав мене на аліменти, коли дітям вже було по п’ятнадцять років. Дочекався таки, коли мені в житі пощастило і вирішив додати свою ложечку в мою бочку меду!
Історії з життя 0
Жили ми з Віталієм в селі, роботи людської нема, вибір або в магазині працювати, або їздити в сусіднє містечко на роботу. Толку від такого заробітку було мало, а
Це все було так банально, що аж смішно – дівчина стояла на моєму порозі і просила аби я відпустила Аркадія, бо у них любов, а я його не хочу відпустити, бо дуже вредна. А вони люблять один одного і он вже плід свого кохання скоро матимуть, а я все не відпускаю його та не відпускаю
Історії з життя 0
– Добре, – сказала я й мило їй усміхнулася, – буде тобі коханий. А я таки свого чоловіка недооцінила. Думала, що він нічого крім своїх книжок та лекцій
Дійшло вже до смішного у мене з невісткою, а все після того, як дитина на мене почала казати «мама».
Історії з життя 0
Звичайно, що я втішилася, бо ж і перше слово і дитина оцінила, хто з нею найбільше бавиться та доглядає. А от в Руслани мало дим з вух не
Все життя я старалася аби мене ніхто не дурив, не використовував, не брав на кпини. Попередні мої стосунки були такими, коли я завжди була в такому стані, що не знала, де правда, а де ні, чи тут варто сміятися, чи то сарказм, чи це мені дякують за допомогу, чи кажуть, що мало і треба ще
Історії з життя 0
Думаю, якби мій попередній хлопець мене не покинув, то я б і далі так жила, ввесь час намагаючись йому вгодити і вгадати, як його задобрити. Тому не дивно,
День почався, як завжди, з якоїсь капості, цього разу не включився чайник. А це знов мінус з сімейного бюджету, який й так дірявий. Не знаю, кому там вдається економити, але от мені ніяк не вистачає власної зарплати аби купити собі гарну осінню куртку. Доводиться просити в чоловіка допомогти, але він вважає, що минулорічна ще нічого, можу й так походити
Історії з життя 0
Далі йдуть взаємні вияснення стосунків і я плетуся на роботу без настрою. А там теж мають до чого придертися, то не ввічлива з клієнтами, то не усміхаюся, то
«Я все знаю!», – з такими словами чоловік збирав речі, а я сиділа і не відчувала за собою й краплі вини. Ну так, було, але я була вимушена це зробити
Історії з життя 0
– Я тобі ніколи не пробачу!, – з такими словами чоловік гримнув дверима і пішов до матері. Я мала їй зателефонувати і про все повідомити. Не встигла я
Досі не можу зрозуміти, чому ж і в цьому має бути моя вина, і відповідальність? Любиш-погано, не любиш – погано. Про золоту середину я чула, але й у кожної людини та «середина» своя. Чи не так?
Історії з життя 0
Чому мене це хвилює? Та дуже просто, бо кума моя мені на всі мої жалі відповіла: – Ти сама винна, бо виховала її такою. Мені аж слухавка з

You cannot copy content of this page