Чоловік прийшов, наче й нічого не було. Наче не було цих п’ять років і його гучного гримання дверима і ще й каже так добренько: – Ну, що ти, Любко, подумай, бо не завжди такий другий шанс випадає. Я ж і передумати можу
Я дар мови втратила, добре, що тут заскреготів ключ в дверях і на порозі з’явився Сергій. Бачили б ви обличчя обох чоловіків. Отож, п’ять років тому, мій чоловік
Від такої новини від доньки я не знаю, що вже й думати. Наче ростили ми її з чоловіком, як і старшу, але такі заяви про своє майбутнє – це за межею нашого розуміння
Хоч моя старша донька Єва, теж не має в житті щастя. Але вона бодай була одружена і дитина у неї від законного чоловіка. Ми хотіли аби вона сім’ю
«Ой, якби ти таке у свекрухи зробила!», – думаю це була перша фраза, яку почула я, коли мастила пелюшки ще немовлям. Може, хтось в дитинстві лякався Чахлика Невмирущого чи Баби Яги, а от я з самого дитинства знала, що найбільше, кого треба остерігатися, то свекруха
Поки я мало розуміла, що то за персонаж, бо була малою, думала, що то така істота, яка живе десь глибоко в землі і вилізає на запах таких безталанних
Звичайно, я не мріяла стати мамою для чужої дитини. Завжди думала, що матиму свої діти, чоловіка, житиму в мирі та спокої. Але доля розпорядилася по-іншому.
Не щастило мені з чоловіками в прямому розумінні цього слова. То гуляки, то в чарку зазирали, то про себе були високої думки. І кожному я давала шанс добряче
Я чекала, коли Костя покине дружину цілих десять років, він мав дуже багато причин для того аби поки бути з Нелею
– Сонечко, вона така безпомічна без мене, діти пропадуть, коли я залишу їх самих, бо вона ні їсти приготувати, ні щось людське купити. Гроші мої може за раз
Найбільше я переживала за реакцію мами на те, що Святослав мене покинув. Просто не минуло й двох років після нашого пишного весілля і батьки ще кредит віддають. Але те, що сказала мама мене аж в піт кинуло
Ми з Святославом полюбили один одного, як мені тоді видавалося щиро і навіки-вічні. Я дуже хотіла аби моє кохання було красивим і воно таким і було. Бачили б
Як це «покинь чоловіка»? Я пакети не викидаю, а подруга мені таке радить! Є і є, як комп’ютерний стіл у нас в квартирі, хоч комп’ютера нема вже роки. Навіщо його викидати – ще колись знадобиться
Звичайно, Валерій, мав би вже мені давно знадобитися, але він вирішив, що він бездоганно виконує роль чоловіка – керує жінкою, тому в його житті нічого міняти не треба.
Я вже звиклася з тією думкою, що як нема великих бажань, то й нема великих розчарувань. Нікого не любиш, значить, ніхто тебе й не підведе, не втече до молодої і гарної, а не такої коренастої, як я. Але одного разу таки мені підбив нечистий аби я себе зареєструвала в соціальній мережі і фотографію свою через фільтри прикрасила, там талію звузила, про будинок і машину наплела
Ну, як наплела, попросила Світлану сфотографувати себе біля її дому, далі за рулем її ж машини… І ще написала, що з міста. А що люблю? Та я й
Коли я вийшла на пенсію, то перший тиждень не виходила з хати взагалі, трубку не брала ні від кого і двері нікому не відкривала
Через тиждень мій спокій порушив звук пили, яким вирізали замок. Я була просто ошелешена тим, що за цим стояла моя вже доросла донька! – Мамо, я думала, що
Росла я собі з мамою і росла, навіть не задумувалася над тим, що все може змінитися. Ми просто були одна в одної: я в мами, а вона в мене
Правда, мама завжди шукала щастя, як я чула з уривків всіх розмов, які вона вела: – Ой, Ларисо, не маю я щастя, але треба знайти. – Не з

You cannot copy content of this page