Як мені тоді серце не краялося? Як це дитину та на подвір’я не пустити? Бачте, тоді мій Сергійко для них був не до пари, не до пари багачам
Мій син любив Інну з дитинства. Я це бачила. Він міг годинами простояти біля її високих воріт і кликати: «Інно, Інно, ходи на річку», але у відповідь тільки:
Клянуся, що ніколи б такого не вчинила, якби не впала в остаточний і безповоротний відчай. Ох, як ви ніколи не сиділи на побаченні в сорок два роки, кажучи, що вам максимум тридцять п’ять, а ваш кавалер не крутив головою за молодими, то ви мене й не зрозумієте.
Я просто хочу родину, з чоловіком, який приходитиме на вечерю, обійматиме мене, цілуватиме наших діток, говоритиме, як смачно пахне. Далі буде тихий сімейний вечір за переглядом мультику з
Я вважала себе дуже щасливою жінкою, але… Якось мені подруга, червоніючи, зізналася, що до неї залицявся Семен. – Ти щось поплутала, – сказала їй я, – Він просто з тобою жартував
Напередодні весілля сина я не спала не лише через те, що купа роботи треба ще було доробити, але й через те, що поїхав він на парубочий вечір, а
Коли Дмитро й після третього року не приїхав додому, то вже Оксана не витримала і все йому розказала: – Зізнавайся, не тримай мене тут за бозна-що! Чого ти додому не їдеш? Вже все готово – квартира, ремонт, ми тут?
Не по-людськи якось це все виходить, ой не по-людськи… Як то так не хотіти нас лишити в спокої? Аж ні, причепилася, мов п’явка… А син мій молодший за
Вдома мене зустріла донечка Світланка та Василева спина, лампочка й далі кліпала в коридорі, а на кухні чимось неприємно пахло. – Тато смажив мені яйце!, – похвалилася донька
Сто п’ятдесят разів я хотіла піти від Василя, чесне слово… Господи, чому колись мені в ньому подобалася ця його здатність завжди бути поруч? Як же мені хочеться аби
Коли я була малою, мені було дванадцять, то, повернувшись з літнього табору, я не застала вдома матері. Мене зустрів розгублений батько, який просто не знав, що й сказати – мама пропала. Не було її речей, не було її прикрас, не було її косметики
Отже, вона просто пішла до когось іншого. Я б не сказала, що мама була дуже турботливою, вона любила грати хіба в прикрашання і то не завжди. Вона або
Прийшло повідомлення: «Якщо тобі цікаво, то твій чоловік не у відрядженні, а зі мною на морі…». Я засміялася
Телефон піпікнув саме в той момент, коли я рахувала свої курятка. Порахувала раз, далі перерахувала… Так і є – одного нема, а перед тим я бачила, як сусідський
Те, що сусіди зверху здають квартиру, наче мені на зло – то факт. Що не нові квартиранти, то нова мій головний біль, як не затоплять, то пес гавкає цілу ніч, а в вихідний день виє, бо хоче на вулицю, а з ним не гуляють.
Цього разу довший час було тихо, як почалося. Таке враження, що нагорі грають в футбол, бо люстра аж трясеться. Я довго терпіла, але ж мої нерви не залізні.
Я вже одразу зрозуміла до чого все йде. Ну, прийшли ми на той пікнік з батьком і батьки тієї Марини, отже, син мій таки задумав непоправне. Я просто мусила діяти. Де ж я знала, що все отак обернеться?
Ми з чоловіком маємо двох синів, як то кажуть, як соколів. Високі, статні, розумні, але дуже добрі. Ну я точно не добрячка, та й чоловік мій теж. А
Я гуляла з подругою нашою улюбленою вуличкою, коли погляд зачепився за світлину на Алеї Слави. Господи, Олег! Не може бути
Так! Це був він! Мій Олег! Старший майже на 18 років, але досі такий красивий! О, ці блакитні очі я не могла б забути ніколи. Як я кохала

You cannot copy content of this page