Скільки років минуло, а вона і досі не може мені того забути? – чую як говорить мій чоловік із мамою. – Такий дріб’язок. Зрештою, вона б мені подякувати повинна, саме завдяки мені ви вже стільки років у парі
Мені і досі важко дивитись на свої весільні фото. Я стою там гарна усміхнена, але той день було безнадійно зіпсовано ще з самого ранку моєю майбутньою свекрухою. —
Я ніколи не могла подумати, що дружба матері і тітки Раїси обернеться от такою халепою на наші голови. У мами ніколи не було подруг. Вона людина замкнута не товариська
Три роки тому моя мама пішла із сім’ї. Залишила тата, залишила мою бабусю яка на той час уже була дуже не здоровою і не повідомивши куди їде –
І її чув, і вас, мамо слухав. Ти чого незнайому людину чіпала? Тобі треба були ті налисники, мамо?
Сваха влаштувала мені у домі такого концерта, що я й досі ходжу під враженням. Знаєте, я думала вона жінка інтелігентна, вихована. Принаймні вона такою себе показувала завжди. А
Олена в мене до праці привчена змалку була. Швидка в руках і витривала. Одразу, як школу скінчили то я їй сказала аби вона в Польщу їхала
Я думала що хоч на старість років дочекаюся подяки від своєї дитини. Але те що Олена отут почала робити? Чекала я зовсім іншого, скажу вам чесно. Тим паче
Ну а потім ось – Наталя ця сталась. Ще й молодим син був, усього що тридцять виповнилось. Ан, ні, захотів женитись скоро. Ще й Наталя швидить, бо ж уже нетерплячка, при надії вона стала
Ще не встигли Назара привезти, як Наталя мені його речі під поріг склала на купу. Саме на купу, бо як ото із шафи виймала, то так накиданим у
Не вередлива у мене Вероніка до їжі, але в свої сім вона не їла от такого. Щось простіше – макарони, кашу, картоплю, суп. чи борщ – так, ну а щоб от такі страви, то я лиш дорослим готувала
Ще поки нас зустрічали у дім вели то все було добре. Свекруха моя новоспечена здалась мені доброю і дуже уважною жінкою. Така вона рада була нас бачити, ніби
Та дайте йому поїсти. Не бачите, жує. Їж, синочок, їж. Почекають.
Явно не чекала моя свекруха так прагнучи розлучити мене із чоловіком, що позбудеться зрештою свого. Та й я не думала я що от так оберне, що свекор до
Або сядьте, мамо, або йдіть додому роботу робити. Чи я у вас помочі просила, а може поради? Сказала – не треба він мені у домі, хай і найкращим буде. Хай іде туди, куди вже третій місяць зарплатня його пливе уся до копійки
Коли мама почула чим я зайнята, то бігом прибігла мене від того діла відмовляти: — У домі двоє дітей. Ти про що думаєш собі? – аж підстрибувала вона
Спершу я Олі відповідати наміру не мала, але потім в душі сама над собою посміялась: ні свекрухи, ні Макара на цім світі давно немає
Я й не зрозуміла коли Ольга встигла те все зробити. Ми ж по-сусідству живемо, мої вікна у її двір виходять. Ніби, як на долі одне в одного. Я
Добиралась я довго, аж пар мені йшов із тими пересадками. Маршрутка, автобус, а потім ще й попутку чекала години три. Ну, але вже під вечір була я у свашиному селі
Мені Ольга подобалась як на перший погляд: дівчина симпатична і розумна, онуки будуть гарні. Та й Тарас мій біля неї був ніби як і щасливим. Принаймні я слідкуючи

You cannot copy content of this page