Коли Валерій сказав мені, що розлучається зі мною, я була приголомшена заявою чоловіка. Так, ідеальною родиною нас не вважають, але щоб розлучатися – це вже занадто. Валера рідко буває вдома через постійні відрядження, наради й корпоративи, всі домашні клопоти на мені, і я іноді нарікаю. Він свариться, коли йому в офіс приношу контейнер із судочками, щоб пообідав домашніми стравами. Каже, що я не тільки контролюю його харчування, а й стежу за ним, що з нього насміхаються співробітники, а вони всі розлучені, і він заздрить їхній волі. Ми часто сперечаємося, як виховувати нашого п’ятирічного сина. Але ж це не суттєва причина
Коли Валерій сказав мені, що розлучається зі мною, я була приголомшена заявою чоловіка. Так, ідеальною родиною нас не вважають, але щоб розлучатися – це вже занадто. Валера рідко
Чоловіку, що зненацька повернувся з відрядження і застав Марину в нас вдома, моя подруга зразу не сподобалася. Вечерю в той день теж готувала й подавала Марина. Не маючи до чого прискіпатися, Віталій сказав, що увага до психології в наш час перебільшена, що заняття зі спеціалістами – це гроші на вітер. На диво, Марина не образилася й сказала, що вона й безплатно може довести, хто є хто серед підлеглих Віталія, щоб відстояти честь професії. – Та чому безплатно? – зразу ж повівся Віталій. – Хоч завтра оформлю тебе в штат, буцімто моєю помічницею з соціальних питань
Ще в студентські роки мені прийшлося пережити в дорозі складну ситуацію, яка суттєво вплинула на мою подальшу долю: я уникала поїздок. Після закінчення вишу я вийшла заміж, влаштувалася
– Родино, ви мене не почули? Я виходжу заміж, – підвищила я голос. – Чого кричиш? – питає Лариса. – І хто той невдаха, що тебе кличе заміж? Я і молодша, й красивіша, а ніхто заміж не кличе. Олег Дмитрович, він же рідний тато Лариси, тільки ствердно кивнув головою і розвів руками: далебі, так і є, що поробиш. Мама зітхнула й красномовно промовчала, а я образилася й зачинилася в своїй кімнаті, щоб дати волю емоціям: ось тобі й вдячність, Олю.
І подруги, й колежанки говорили, що від мене йде забагато любові до рідних, до своєї роботи й замало уваги до себе. Та якщо й так, то що тут
У рідному Радомишлі я спеціалізувалася на пошитті суконь і почала непогано заробляти. Жила я в будинку батьків і мріяла купити власну квартиру. Але плани мої несподівано змінилися. Моя старша сестра Галя, що жила в Житомирі, потребувала реабілітації. Тож батьки благали мене переїхати до сестри і доглядати її до повного оздоровлення
У рідному Радомишлі я спеціалізувалася на пошитті суконь і почала непогано заробляти. Жила я в будинку батьків і мріяла купити власну квартиру. Але плани мої несподівано змінилися. Моя
Якби ж то я знала, яку роль у житті Назара відіграє його мама. Галина Степанівна – жінка владна, ще й при гарній посаді та потрібних зв’язках. Плюс оте «залишитися друзями з колишньою дружиною» також таїть у собі ризик, що коханий повернеться в родину нібито задля благополуччя сина Дениса, а тебе називатимуть розлучницею. Та кохання мене настільки засліпило, що думати про можливі наслідки зовсім не хотілося
Працюючи менеджером із вантажних перевезень у транспортній компанії, я почала зустрічатися із начальником відділу Назаром, що був уже розлученим, тому я спочатку не спішила відповідати взаємністю, коли він
Моє життя донедавна було сонячним і світлим: чоловік Віктор – успішний підприємець, п’ятирічна донечка Андріанка, красунечка й розумниця, ще й так гарно малює, справжній талант. Я переймалася тільки планами, куди цьогоріч поїхати відпочивати. Раптом погасло світло. Добре, що дочка вже спала, та мене це чомусь насторожило, з’явилося передчуття якихось негараздів, начебто це недобрий знак. Коли вогники свічок трішки розігнали темряву, через вікно я побачила коханого, й на душі враз стало спокійно
Моє життя донедавна було сонячним і світлим: чоловік Віктор – успішний бізнесмен і п’ятирічна донечка Андріана, – давали почуття впевненості й щастя. Я переймалася тільки планами, куди цьогоріч
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить собі омріяну червону Теслу. Одне бентежило дівчину: її поставили працювати в парі з хлопцем Томасом, родом із портового містечка Мосселбей, що на півдні Африки. Проте він без акценту розмовляв англійською, тож проблем зі спілкуванням не могло бути
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить собі омріяну червону Теслу. Одне бентежило дівчину: її поставили працювати в парі з хлопцем
Купець привів до вчителя в науку своїх синів п’яти, семи й дев’яти років, щоб усіх трьох одночасно навчив мудростям життя, бо йому згодом знадобляться помічники в торгівельній справі. – Ви з дружиною підготували дітей до навчання? Що вони вже знають і вміють, щоб я знав, з чого починати з кожним із них? – Коли нам із жінкою було вчити дітей? Головне, одягнути їх і нагодувати, бо нам треба торгувати. Це твоя справа, за яку платитиму тобі гроші
Купець привів до вчителя в науку своїх синів п’яти, семи й дев’яти років, щоб усіх трьох одночасно навчив мудростям життя, бо йому згодом знадобляться помічники в торгівельній справі.
З Ігорем ми на роботі й познайомилися, рік зустрічалися й зрозуміли, що є парою, готовою створити сім’ю. От якби тільки власна квартира недалеко від місця роботи, адже ми так мріяли про сина й доньку. Тож почали складати копійку до копійки, економлячи на всьому, шукаючи підробітку, працюючи вихідними. Найважче те, що відкладали народження дітей. А відкладати вже не було куди, роки, як-не-як, тож вирішили оформити іпотеку та сплачувати з наших зарплат, а життя дитині таки подарувати. Аж тут дзвінок від хресного допоміг здійснитися планам на оселю
Ми з Ігорем повінчалися не зовсім молоденькими: йому було за тридцять, мені йшов двадцять восьмий. Обоє були з сімей, де, крім нас, зростало ще по двоє молодших, тож
Той дзвінок від хлопця кардинально змінив життя дівчини. Мішель сказала, що Льоню попросили з квартири, бо несподівано приїжджає з дітьми донька господині, тож він пропонує Мішель, щоб вони разом почали жити. Я запитала, що скажуть на це батьки. Дівчина відповіла, що вони згідні. Я й не подумала їх перепитати, та й молодим довіряла, дорослі вже
Почувши звук дзвінка й побачивши на екрані ім’я сусідки – Рита, я навіть уявити не могла, що почую чоловічий голос, який відрекомендується медпрацівником «Швидкої» і повідомить, що власниці

You cannot copy content of this page