Головна

mar

– Родино, ви мене не почули? Я виходжу заміж, – підвищила я голос. – Чого кричиш? – питає Лариса. – І хто той невдаха, що тебе кличе заміж? Я і молодша, й красивіша, а ніхто заміж не кличе. Олег Дмитрович, він же рідний тато Лариси, тільки ствердно кивнув головою і розвів руками: далебі, так і є, що поробиш. Мама зітхнула й красномовно промовчала, а я образилася й зачинилася в своїй кімнаті, щоб дати волю емоціям: ось тобі й вдячність, Олю.
Історії з життя 0
І подруги, й колежанки говорили, що від мене йде забагато любові до рідних, до своєї роботи й замало уваги до себе. Та якщо й так, то що тут
У рідному Радомишлі я спеціалізувалася на пошитті суконь і почала непогано заробляти. Жила я в будинку батьків і мріяла купити власну квартиру. Але плани мої несподівано змінилися. Моя старша сестра Галя, що жила в Житомирі, потребувала реабілітації. Тож батьки благали мене переїхати до сестри і доглядати її до повного оздоровлення
Історії з життя 0
У рідному Радомишлі я спеціалізувалася на пошитті суконь і почала непогано заробляти. Жила я в будинку батьків і мріяла купити власну квартиру. Але плани мої несподівано змінилися. Моя
Якби ж то я знала, яку роль у житті Назара відіграє його мама. Галина Степанівна – жінка владна, ще й при гарній посаді та потрібних зв’язках. Плюс оте «залишитися друзями з колишньою дружиною» також таїть у собі ризик, що коханий повернеться в родину нібито задля благополуччя сина Дениса, а тебе називатимуть розлучницею. Та кохання мене настільки засліпило, що думати про можливі наслідки зовсім не хотілося
Історії з життя 0
Працюючи менеджером із вантажних перевезень у транспортній компанії, я почала зустрічатися із начальником відділу Назаром, що був уже розлученим, тому я спочатку не спішила відповідати взаємністю, коли він
Моє життя донедавна було сонячним і світлим: чоловік Віктор – успішний підприємець, п’ятирічна донечка Андріанка, красунечка й розумниця, ще й так гарно малює, справжній талант. Я переймалася тільки планами, куди цьогоріч поїхати відпочивати. Раптом погасло світло. Добре, що дочка вже спала, та мене це чомусь насторожило, з’явилося передчуття якихось негараздів, начебто це недобрий знак. Коли вогники свічок трішки розігнали темряву, через вікно я побачила коханого, й на душі враз стало спокійно
Історії з життя 0
Моє життя донедавна було сонячним і світлим: чоловік Віктор – успішний бізнесмен і п’ятирічна донечка Андріана, – давали почуття впевненості й щастя. Я переймалася тільки планами, куди цьогоріч
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить собі омріяну червону Теслу. Одне бентежило дівчину: її поставили працювати в парі з хлопцем Томасом, родом із портового містечка Мосселбей, що на півдні Африки. Проте він без акценту розмовляв англійською, тож проблем зі спілкуванням не могло бути
Історії з життя 0
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить собі омріяну червону Теслу. Одне бентежило дівчину: її поставили працювати в парі з хлопцем
Купець привів до вчителя в науку своїх синів п’яти, семи й дев’яти років, щоб усіх трьох одночасно навчив мудростям життя, бо йому згодом знадобляться помічники в торгівельній справі. – Ви з дружиною підготували дітей до навчання? Що вони вже знають і вміють, щоб я знав, з чого починати з кожним із них? – Коли нам із жінкою було вчити дітей? Головне, одягнути їх і нагодувати, бо нам треба торгувати. Це твоя справа, за яку платитиму тобі гроші
Історії з життя 0
Купець привів до вчителя в науку своїх синів п’яти, семи й дев’яти років, щоб усіх трьох одночасно навчив мудростям життя, бо йому згодом знадобляться помічники в торгівельній справі.
З Ігорем ми на роботі й познайомилися, рік зустрічалися й зрозуміли, що є парою, готовою створити сім’ю. От якби тільки власна квартира недалеко від місця роботи, адже ми так мріяли про сина й доньку. Тож почали складати копійку до копійки, економлячи на всьому, шукаючи підробітку, працюючи вихідними. Найважче те, що відкладали народження дітей. А відкладати вже не було куди, роки, як-не-як, тож вирішили оформити іпотеку та сплачувати з наших зарплат, а життя дитині таки подарувати. Аж тут дзвінок від хресного допоміг здійснитися планам на оселю
Історії з життя 0
Ми з Ігорем повінчалися не зовсім молоденькими: йому було за тридцять, мені йшов двадцять восьмий. Обоє були з сімей, де, крім нас, зростало ще по двоє молодших, тож
Той дзвінок від хлопця кардинально змінив життя дівчини. Мішель сказала, що Льоню попросили з квартири, бо несподівано приїжджає з дітьми донька господині, тож він пропонує Мішель, щоб вони разом почали жити. Я запитала, що скажуть на це батьки. Дівчина відповіла, що вони згідні. Я й не подумала їх перепитати, та й молодим довіряла, дорослі вже
Історії з життя 0
Почувши звук дзвінка й побачивши на екрані ім’я сусідки – Рита, я навіть уявити не могла, що почую чоловічий голос, який відрекомендується медпрацівником «Швидкої» і повідомить, що власниці
Не дивно, що весела й товариська дівчина була душею молодіжної компанії, що хлопці крутилися біля неї, як бджоли коло меду. Та їхня надмірна увага не торкалася серця моєї дочки. Тож я була спокійна: довчиться, влаштується на роботу, краще пізнає життя, бо занадто вже вона наївна, щира й довірлива. Та зарано я заспокоїлася. А то вже до доброго звикла: зі старшими в нас було все легко й гладко, тож надіялася, що з наймолодшою ніколи не буде клопоту й проблем, коли помітила, що моя Аня закохалася
Історії з життя 0
Наша наймолодша донька Ганнуся була пізньою дитиною в нашій родині, тому купалася в любові і ласці не тільки мами й тата, але й старшого брата-студента і двох сестер-близнят.
Ми зустрілися з лікарем Андрієм Михальчуком і рушили до нас. В мами цей день був вихідним, тож вона мала бути вдома. Я розімкнула двері, щоб її не турбувати дзвінком. Коли ми ввійшли, то почули з кухні чоловічий голос із нотками прохання і мамине виразне: – Ні, ні, тільки як доньку заміж видам, поїду до тебе в Краків. «Отакої, – пронеслася думка в моїй голові, – то вже збиралася в кращі світи відлітати, то в Краків відмовляється їхати»
Історії з життя 0
Не уявляю, як можна пробачити те, на що пішла моя мама, нібито задля мене, своєї єдиної доньки?! Її добрими намірами могла бути вимощена дорога куди завгодно: до Раю,

You cannot copy content of this page