Головна

mar

Пані Марія була чи не найкращою кравчинею-закрійницею в обласному центрі. Красива, заможна, успішна, вона нещодавно зазнала багато прикрощів від благовірного, що став уже колишнім. Класика жанру: пішов до молодшої на два десятки років. Як то кажуть, сивина в бороду – біс у ребро. Дружина йому вже не цікава, доньки одружені, живуть за кордоном, тобто нічого його вже не стримує, та ще й збудований ним розкішний будинок залишає їй, щоб тільки вона не претендувала на його будівельний бізнес
Історії з життя 0
Надвечір’я життя Марії Іванівни склалося, як у відомій притчі про несумлінного будівельника. А було це майже двадцять років тому, до пенсійної реформи. Пані Марія була чи не найкращою
Я терпіти не могла невідомості та невизначеності, тож якось увечері поставила перед чоловіком ультиматум: або ти мені розповідаєш, що в тебе з настроєм, або я беру сина та їду до своїх батьків, а потім подаю на розлучення. Боячись глянути мені в очі, Богдан тихо заговорив, як у священника на сповіді
Історії з життя 0
Я закохалася зовсім юною у молодого вчителя історії. Ще в дев’ятому класі вирішила після закінчення школи також вступати на історичний факультет, хоч із дитинства всім казала, що хочу
Вдома Інна заявила, що взагалі вступати не збирається, якщо мама так поводитиметься з її хлопцем, піде до Артема, а після її повноліття вони розпишуться. – Чи нам пороблено? – ділилася Марина наболілим зі своєю мамою. – Ти мене народила в сімнадцять, я Інну теж в сімнадцять. Я не знаю свого тата, донька свого ніколи не бачила, а тепер ще й зв’язалася невідомо з ким
Історії з життя 0
До неповних сорок років життя Марина Анатоліївна вже багато чого досягла: кілька років тому стала власницею меблевого павільйону, придбала трикімнатну квартиру, в якій проживала зі своєю мамою і
Переглядаючи мамині документи, Яся натрапила на заповіт на квартиру, а також на невідправлений лист у конверті
Історії з життя 0
В Ярослави не стало мами якраз тоді, коли вона її дуже потребувала. Місяць тому молода жінка пішла від чоловіка з маленьким сином Сашком, якому ще не виповнилося й
Не встигла ще Зоя приготувати для доньки сніданок, як почула дзвінок у двері. Жінка розгубилася: відчиняти чи ні. Не могла Катя так швидко повернутися, а комусь іншому що вона пояснювати буде. Аж тут двері відчинилися. – Катю, ти ще спиш? – почувся чоловічий голос. – Я торбину картоплі тобі купив. – Ви хто? – здивовано запитав він. – Я? Я – Зоя. Ми, ми з вами, Костя.., – схвильовано лепетала вона. В цей час з кімнати вийшла маленька дівчинка. – Що-о? – строго перепитав хлопець. – Що в нас із вами?.. Вперше вас бачу. Звідки мене знаєте? – Ви мені писали, запрошували приїхати… – Вас обманули чи хтось так невдало пожартував, – резюмував хлопець, – то вас Катя впустила? От наївна.
Історії з життя 0
Зоя дякувала Богу, що її п’ятирічна донечка Оленка здорова. Столичні офтальмологи запевнили молоду маму, що підстав для хвилювання немає. А ще в неї з’явилася нова подруга Катя, в
Костянтин щось довго не повертався з магазину, і Катерина задумала авантюру, зареєструвавши його на сайті Вона переглянула кілька кандидатур і зупинилася на одній. Братові Катя не призналася, і згодом зі свого комп’ютера від його імені почала листуватися з однією жінкою. “Не має значення, що вона проста медсестра, – міркувала Катерина, – що має доньку й живе в райцентрі. Між рядками відчувається її простота й щирість, а ще вона молода й красива, таку неможливо не полюбити”
Історії з життя 0
Костя й Катя були близнятами й пізніми дітьми свої немолодих уже батьків, які дали їм гарну освіту, допомогли обом з роботою та почали мріяти про майбутні весілля своїх
– Зойко, а давай я тебе на сайті зареєструю, – запропонувала її співробітниця Ніна. – Не мала баба клопоту – купила порося, – розсміялася Зоя. – Та не порося, – Ніна розвернула ноотбук, – глянь який красень цей Костянтин. Вибач, ти вже на сайті. Ну напиши йому кілька слів. – І не подумаю. Поки Зоя не забрала ноутбук, Ніна встигла щось набрати. Ніхто з них й уявити не міг, що з того вийде
Історії з життя 0
Зоя, молода мама п’ятирічної Оленки, відчула, що знов ступила на темну смугу свого життєвого шляху. Наступного року донечка піде в перший клас. Вона зростала здоровою й веселою, здібною
Одна працівниця виносила з фабрики повнісіньку сумку всякого непотребу: обрізки шкіри й тканини, деформовані застібки, нібито для доньчиних ляльок. Охоронець довго рився в тому мотлосі, але нічого не знаходив, хоч відчував, що тут щось нечисто, бо жінка була якась напружена. А він за довгі роки праці вже добре розумівся на поведінці людей
Історії з життя 0
Це було минулого століття у великій державі. Коли в тій країні настали нелегкі часи реформ, то закривали підприємства, скорочували робочі місця, звільняли працівників, затримували заробітні плати… Фабрика з
Якось вони були на весіллі в друзів. Вона випадково почула, що в господарів проблеми й попросила сина допомогти їм, щоб родина наречених не осоромилися перед гостями. І він допоміг, бо не міг відмовити найріднішій
Історії з життя 0
Вона стала найбагатодітнішою мамою в світі, хоч мала єдиного сина. Просто її первісток, вирушаючи у важку триденну подорож, із якої ще ніхто й ніколи не повертався, попросив свою
Через якийсь час бабуся знову вирішила побалувати улюбленого внука походом у дитячу кав’ярню. В той день працювала вже знайома офіціантка. Вона впізнала відвідувачів, усміхнулася їм і сказала: – Ну й флешмоб ви нам влаштували минулого разу
Історії з життя 0
Бабуся вийшла на прогулянку з п’ятирічним онуком. На дитячому майданчику гралися ще декілька дітей, а їхні матусі щось жваво обговорювали. Одна з них помітила, що її непосидючий синочок

You cannot copy content of this page