Головна

mar

Марина на кілька годин раніше повернулася з роботи, щоб приготувати чоловіку романтичну вечерю, таким чином віддячити, що її послухав. Коли пролунав дзвінок у двері, жінка подумала, що то чоловік швидше повернувся, а він любив, щоб Марина сама йому відчиняла й обіймала його. Але то була незнайома дівчина. Вона запитала, чи вдома Арсен Михайлович, якщо ні, то вона його зачекає, бо має для нього важливу новину
Історії з життя 0
Ми з чоловіком дуже зраділи, коли його 28-річна племінниця Марина вийшла заміж. Дуже гарна дівчина, розумна, освічена, працює в успішній фірмі. Чоловік Арсен, щоправда, на десять років старший,
Недовго роздумуючи, під час побачення Ліда почала втілювати Євину пораду: – Уявляєш, на днях зустріла колишнього однокурсника з коледжу. Він був моїм першим коханням. Ми поспілкувалися, й мені на мить здалося, що між нами не було цих п’ятьох років розлуки. – Якщо так, то не заважатиму тобі більше. Хай щастить. Ліда, вмить отямившись від такої блискавичної реакції Анатолія, хотіла сказати, що він не так все зрозумів, але вони вже наблизились до під’їзду, хлопець чмокнув її в щоку: – Прощай
Історії з життя 0
Мене завжди дивували люди, які не живуть своїм розумом, а постійно питають поради. Звичайно, радитися й радити, як то кажуть, можна, але обережно. Ще й народна мудрість учить:
На нову співробітницю Галину поглядали скоса: ще б пак, жінка тричі виходила заміж. Сама така собі непримітна, одягається скромно, косметикою, видно, не захоплюється. І що в ній знайшли ті чоловіки? Єдине що – по ній не скажеш, що це мама трьох дітей: старшій доньці вже тринадцять, наймолодшому – вісім
Історії з життя 0
«Отож нам із нею треба бути уважнішою, щоб не накинула оком на когось із наших чоловіків», – говорили одна одній жінки, чоловіки яких також працювали в цьому торговельному
Недарма кажуть: як не полюбить «на брудно», то «на чисто» – трудно. Знаю таку історію
Історії з життя 0
Недарма кажуть: як не полюбить «на брудно», то «на чисто» – трудно. Знаю кілька таких історій, що трапилися з моїми однокурсницями і приятельками. Розкажу одну з них. Коли
Після року жалоби Роман покликав мене заміж, але його мама вважала, що зарано її сину обзаводитися сім’єю, треба утримати бізнес, щоб не прогорів через його недосвідченість, і наречену знайти освічену й заможну, щоб копійка до копійки складалася. А я хто така? Звичайна медсестра. Чим можу допомагати в сімейній справі? Та ще й мали вони з її покійним чоловіком на прикметі іншу кандидатку в невістки – бухгалтерку Тамару з установи, де працювала Людмила Романівна
Історії з життя 0
Моїй свекрусі Людмилі Романівні таки вдалося розлучити нас із Романом після мого недовгого перебування в невістках. Тепер я зрозуміла, які в неї були для цього причини й мотиви.
Про життя Віоли я дещо знала з розповідей колишніх однокурсниць під час зустрічі випускників. На першу я не приїхала, бо вона співпала з народженням моєї другої дитини, на останню не прийшла Віола, бо залагоджувала справу через халепу, в яку втрапила її донька. Тож я мала можливість першою дізнатися про цю незвичайну історію і в черговий раз переконатися, як життя змінює людей
Історії з життя 0
З моєю однокурсницею Віолеттою ми випадково зустрілися через двадцять років після закінчення університету, біля каси залізничного вокзалу, ще й їхали в одному напрямку, тож мали море часу, щоб
Микола вважав себе найщасливішим чоловіком у світі. Але це тривало лише п’ять років. У сім’ї зростала щебетуха Марічка, і родина чекала синочка і братика для донечки. Та доля розпорядилася інакше
Історії з життя 0
Микола вважав себе найщасливішим чоловіком у світі. Але це тривало лише п’ять років. У сім’ї зростала щебетуха Марічка, і родина чекала синочка і братика для донечки. Та доля
В Єлизавети визріло рішення усиновити дівчинку. В очах Софійки Ліза побачила, що це бажання взаємне. Але треба поговорити з чоловіком. Та його реакція вразила Єлизавету: нізащо в світі він не виховуватиме чужу дитину
Історії з життя 0
Єлизавета мріяла стати доброю мамою для синочка й донечки, але за п’ять років подружнього життя із Віталієм цього не сталося. Вони одружилися, коли обом було по двадцять п’ять.
Агнеса відчинила двері і раптом почула якісь голоси, що доносилися з кухні. «Дивно, мама ж на роботі», – здивувалася дівчина. І тут вона побачила маму
Історії з життя 0
Моя сусідка по сходовому майданчику спала й бачила своїм зятем Станіслава із нашого під’їзду, що проживав поверхом нижче в купленій його заможними батьками квартирі для сина-студента «Львівської політехніки»,
Той день в родині все кардинально перемінив. А ніщо не віщувало, що прийдуть такі прикрощі. Таня готувала вечерю. Трирічна Алінка спокійно гралася. Вже все було готово, але чоловік щось довго не приїздив. Таке вже траплялося, нічого не вдієш: робота. Та й на дзвінки він не відповідав. Коли з вулиці почувся звук автомобіля, Таня полегшено зітхнула, чекаючи, коли Борис відчинить двері, але замість нього задзвонив домашній телефон. – Це сестра Бориса? Вам уже полегшало від тих ліків, що привіз Боря? – запитував жіночий голос. – Яка сестра? Які ліки? Ви хто? – Таня спочатку подумала, що хтось помилився номером. – Настя – наречена Бориса Гордієнка, – відповіли на тому кінці, – хіба він вам ще не сказав?
Історії з життя 0
Борис і Тетяна та їхня маленька донька Аліна жили в невеликому місті. До народження дитини жінка працювала в мерії, а чоловік – в районній держадміністрації. Квартиру на весілля

You cannot copy content of this page