mar

Моїй свекрусі Людмилі Романівні таки вдалося розлучити нас із Романом після мого недовгого перебування в невістках. Тепер я зрозуміла, які в неї були для цього причини й мотиви.

З моєю однокурсницею Віолеттою ми випадково зустрілися через двадцять років після закінчення університету, біля каси залізничного вокзалу, ще й їхали в одному напрямку, тож мали море часу, щоб

Микола вважав себе найщасливішим чоловіком у світі. Але це тривало лише п’ять років. У сім’ї зростала щебетуха Марічка, і родина чекала синочка і братика для донечки. Та доля

Єлизавета мріяла стати доброю мамою для синочка й донечки, але за п’ять років подружнього життя із Віталієм цього не сталося. Вони одружилися, коли обом було по двадцять п’ять.

Моя сусідка по сходовому майданчику спала й бачила своїм зятем Станіслава із нашого під’їзду, що проживав поверхом нижче в купленій його заможними батьками квартирі для сина-студента «Львівської політехніки»,

Борис і Тетяна та їхня маленька донька Аліна жили в невеликому місті. До народження дитини жінка працювала в мерії, а чоловік – в районній держадміністрації. Квартиру на весілля

У Валерія та Ліди донечка Інна народилася передчасно. Дівчатко було кволе, постійно плакало, потребувало особливої уваги, і молода мама заледве справлялася зі своїми обов’язками. Хоч Валерій багато працював,

Непорозумінь між мамою та сином побільшало вже в день весілля. Після першого весільного танцю наречена відчула легке запаморочення, яке не проходило, і двоюрідний брат Юрія зголосився відвезти наречених

Ліля почала зустрічатися зі Славиком, закоханим у неї ще зі школи. Він просто подобався їй, як подобаються одному білі, другому жовті троянди, одному осіння, іншому весняна пора… Не

Валентина та Євген в подружжі були щасливими. У Жені це був другий шлюб. Першою його дружиною була найкраща Валина подруга. Не найприємніші спогади, звісно, якщо згадати, скільки сліз