Петро добився чого хотів і забув, а Надійка й не зрозуміла, що сталося, а потім вже й пізно – ми поїхали до лікаря і та сказала, що пора визначатися з іменем для дівчинки
– Не плач, Віро, – казала мені мама, – То добре як діти народжуються, лиш б були здорові! А я не могла проковтнути те, що мою доньку посунуто,
– Вітчим тебе як рідну виховував, тому ти маєш поділитися спадком з сестрою, тобі одній дві квартири забагато!, – каже мені мама
Зі зведеною сестрою я ніколи особливо не родичалася, а тепер, виходить, ще й з матір’ю остаточно перерву спілкування, бо не хочу її зрозуміти, як вона вважає. За її
Мене колись дуже дратувало, коли мама переживала за бабусею кожнісіньку тарілочку та горнятко
Моя бабуся прожила довге і дуже непросте життя, та попри все, зуміла зберегти людяність та добре серце. Останні роки, коли я приїжджала з дітьми до мами, то трохи
Те, що Ірина зі мною не вітається, я зрозуміла не відразу
Я добре її знаю, а тим більше її чоловіка, який колись був моїм хлопцем. Про наші стосунки ніхто не знав, бо вони були дуже бурхливими і короткотривалими. Я
Чого так буває, що ти щось не цінуєш доти, доки хтось його не захоче? А потім ніби ти дивишся на нього очима тієї людини і й собі хочеш це мати, а воно вже ку-ку!
Розкажу вам про такий випадок в моєму житті, який не дає мені спокою до цих пір. Отим «щось» для мене виявився хлопець, якого я відштовхувала всіма способами, а
Я його відправила аби він заробив на весілля для доньки, а не зробив ще одну доньку!
Що маю за клопіт – словами ні описати, ні передати! Хто б міг подумати, що таке зі мною буде і чому? За що? Ми з Петром прожили разом
Через якийсь час почали ходити чутки про маму і тієї ночі ми вперше бачили, що тато плаче
– Чи є такі чоловіки, які не зраджують?, – плачучи питає мене донька, вона якраз в тій юній порі, коли серце лиш розкривається до почуттів і навіть погляд
Ніколи не розуміла як Валентина свого чоловіка терпить, але той випадок на весіллі просто мене вразив
Скажу вам так, що Ярема – то ще той гультіпака і язикань: жодна дівчина чи молодиця не пройде повз нього аби він не зачепив. Кажуть, що сивина в
Нема права до брата приїхати в гості, бо ще з порога починається: – Що, ковбасу зачула чи курка тобі запахла?
Чим старшим він стає, тим скупішим, бо тепер в його словах немає ніякого жарту, а вже якась жага мене вколоти чи винадити від хати. Та скільки я того
Дала знайомій рецепт яблучного пляцка і відтоді він у мене не вдається! Я не розумію, в чому річ, бо все роблю, як робила, а от результату нема і все – або тісто змокріє внизу через сметанково-бісквітну глазур, або просто не пропечеться і тісто таке гливке, що аж гидко
Я його пекла роки і вже собі знаю, яка у мене пропорція на моє деко, які продукти краще брати, які яблука підходять, а які ні. І завжди моя

You cannot copy content of this page