Головна

mar

Вікторія Ігорівна була жінкою щирою та відвертою. Я б сказала: занадто відвертою. Життя її складалося не зовсім щасливо. І про всі родинні проблеми вона не тільки не мовчала, а докладно будь-кому розповідала. І про те, що в обох батьків важкий характер, і про те, що молодшу сестру більше люблять, і про те, що не бажають її хлопця бачити своїм зятем, словом, всі знайомі й незнайомі були в курсі життя Олійників від а до я
Історії з життя 0
Що цікаво, що Вікторія й сама себе не щадила, намагалася видаватися скромною й самокритичною. Ці риси вона почала плекати в собі ще зі шкільної парти, особливо після похвали
Мамина подруга, помітивши цікавий стан дівчинки, познайомила її зі старшим на десять літ Геною. Він був добродушним хлопцем, але не відзначався ні вродою, ні вмінням залицятися, тому просто сказав:  якщо хочеш, виходь за мене заміж. Ельвіра спочатку відвернулася, пішла в свою кімнату поплакати, та згодом все ж дала згоду, тим більше, що її хата йшла під знос, через кілька місяців мала народитися дитина, а в Гени вже була облаштована квартира, яку він отримав від підприємства
Історії з життя 0
Моя співробітниця Ельвіра була жінкою ризикованою. Чоловіка свого вона не любила, зате увага чужих її тішила, а ревнощі благовірного тільки забавляли. Позаочі вона насміхалася зі свого Геннадія, говорила
Піднімаючись східцями, Агнешка зустріла Елю. Між жінками відбулася палка розмова. – Ти навіщо тиснеш на Марка? Він не міг мене забути. Відпусти його. В нас із ним спільна справа, мене обожнює його мама, Марк був із тобою з жалості і мені на зло, але зараз усе змінилося. – В тебе ж є чоловік, – сказала Агнеса. – Та хай котиться в свій Сеул, – відрізала Еля, – Марк моя доля
Історії з життя 0
Моя шкільна подруга Агнеса вивчилася на медсестру й почала працювати в школі, в котру після університету через два роки направили й мене. Так сталося, що ми одночасно в
Приїхавши в село, Тереза не йшла додому, а попрямувала до сватів: – Оксанко, дочко, не залишай мене саму, повертайся. Ти молода, виходь заміж, за кого хочеш, і приведи у нашу хату. Я слова поганого тобі вже не скажу
Історії з життя 0
Вже третю жінку, яку привів додому єдиний син Іван, Тереза собі не сподобала. Спочатку він ходив до Тамари, дівчини з багатодітної родини, яка чимось не догодила його мамі.
З часом я зрозуміла, що з Галею я спілкуюся більше, ніж із рідними, що це спілкування мене виснажує, і спробувала включити ігнор. Та де там. «Ти що – про мене забула? Чому не телефонуєш? А я хотіла тобі розказати… А я хотіла з тобою порадитися… А я хотіла, щоб ти допомогла мені з контрольною з математики, з курсовою з психології». Мене починало мучити сумління, і я знову включала режим бути з нею на зв’язку «24/7»
Історії з життя 0
У школі в мене була подружка Галя. Але навряд чи стосунки між нами можна вважати дружніми. Просто я її жаліла, бо всі однокласниці, як на підбір, вирізнялися самовпевненістю
Світлана була не проти назвати сина Антоном, а вже другу дитину, хлопчика чи дівчинку, вона назве на честь своїх тата або мами. Але більше дітей в родині не було. Проте свого одинака, подружжя педагогів, як вони самі вважали, виховувало правильно, щоб не виріс егоїстом. Чи їм це вдалося, судити їхній невістці
Історії з життя 0
Коли єдиний син моїх співробітників нарешті одружився, їхній радості не було меж. Наш невеликий колектив майже в повному складі і на весіллі гуляв, і після весілля ще кілька
Після роботи ми з Ірою вирішили посидіти в кав’ярні, щоб поділитися рецептами пасок на Великдень, який припадав на четверте травня. Обмінявшись своїми кулінарно-кондитерськими секретами, почали розмовляти про те, про се. Якось так зав’язалася нитка розмови, що ми знову почали розгадувати Ірині сни, які вже не раз збувалися
Історії з життя 0
Кожен рік і десятиліття будь-якого століття мають свої особливості для суспільства і особистості. Хто був молодим у 80-ті, згадає і Афганістан, і Олімпіаду, і 50-річного генсека, і проголошену
Не встигла машина зникнути за поворотом, як поблизу дитсадка зупинився мотоцикліст і запитав про Іру. Я показала, в якому напрямку поїхала пара, а сама подумала, чи цей хлопець часом не є першим коханням Ірини, та як далі розгортатимуться події. Проте я навіть уявити собі не могла, за яких обставин суперники з’ясовуватимуть свої стосунки
Історії з життя 0
Мало не щодня моя співробітниця розважала мене розповідями про свої сновидіння. Ми з нею працювали в дитячому садку. Поговорити мали можливість тільки під час півторагодинної прогулянки з вихованцями,
Ми йшли дуже обережно з притиснутими до себе дзеркалами. Єдина свічка в руках ворожки була безсила перед темнотою. Жінка підходила до кожної з нас, проказувала якісь дивні слова, які закінчувала свистом, від якого в мене по тілу поповзли мурашки. Наостанок вона проводила своєю рукою по нашим обличчям
Історії з життя 0
Надійка до ворожінь ставилася досить скептично. Але Соломійка сказала: це просто данина традиції. Богданка була дуже цікава до всього таємничого. Так як ворожити першокурсниці педучилища не вміли, то
Коли Левчика вилікували і виписали з лікарні, Максим вийшов з ним погуляти в парку. Вони сіли на лавку. Алеєю до них наближалися дві жінки. Вони здавалися Левкові знайомими, а коли почув “Мамо, це ж наш Яша”, впізнав Іринку та її маму
Історії з життя 0
Яша був улюбленцем сім’ї, яка мешкала у власному будинку в невеликому містечку. Всі члени родини – дідусь, бабуся, тато, мама, Іринка – Яшеньку просто на руках носили, цілували,

You cannot copy content of this page