З часом я зрозуміла, що з Галею я спілкуюся більше, ніж із рідними, що це спілкування мене виснажує, і спробувала включити ігнор. Та де там. «Ти що – про мене забула? Чому не телефонуєш? А я хотіла тобі розказати… А я хотіла з тобою порадитися… А я хотіла, щоб ти допомогла мені з контрольною з математики, з курсовою з психології». Мене починало мучити сумління, і я знову включала режим бути з нею на зв’язку «24/7»
У школі в мене була подружка Галя. Але навряд чи стосунки між нами можна вважати дружніми. Просто я її жаліла, бо всі однокласниці, як на підбір, вирізнялися самовпевненістю
Світлана була не проти назвати сина Антоном, а вже другу дитину, хлопчика чи дівчинку, вона назве на честь своїх тата або мами. Але більше дітей в родині не було. Проте свого одинака, подружжя педагогів, як вони самі вважали, виховувало правильно, щоб не виріс егоїстом. Чи їм це вдалося, судити їхній невістці
Коли єдиний син моїх співробітників нарешті одружився, їхній радості не було меж. Наш невеликий колектив майже в повному складі і на весіллі гуляв, і після весілля ще кілька
Після роботи ми з Ірою вирішили посидіти в кав’ярні, щоб поділитися рецептами пасок на Великдень, який припадав на четверте травня. Обмінявшись своїми кулінарно-кондитерськими секретами, почали розмовляти про те, про се. Якось так зав’язалася нитка розмови, що ми знову почали розгадувати Ірині сни, які вже не раз збувалися
Кожен рік і десятиліття будь-якого століття мають свої особливості для суспільства і особистості. Хто був молодим у 80-ті, згадає і Афганістан, і Олімпіаду, і 50-річного генсека, і проголошену
Не встигла машина зникнути за поворотом, як поблизу дитсадка зупинився мотоцикліст і запитав про Іру. Я показала, в якому напрямку поїхала пара, а сама подумала, чи цей хлопець часом не є першим коханням Ірини, та як далі розгортатимуться події. Проте я навіть уявити собі не могла, за яких обставин суперники з’ясовуватимуть свої стосунки
Мало не щодня моя співробітниця розважала мене розповідями про свої сновидіння. Ми з нею працювали в дитячому садку. Поговорити мали можливість тільки під час півторагодинної прогулянки з вихованцями,
Ми йшли дуже обережно з притиснутими до себе дзеркалами. Єдина свічка в руках ворожки була безсила перед темнотою. Жінка підходила до кожної з нас, проказувала якісь дивні слова, які закінчувала свистом, від якого в мене по тілу поповзли мурашки. Наостанок вона проводила своєю рукою по нашим обличчям
Надійка до ворожінь ставилася досить скептично. Але Соломійка сказала: це просто данина традиції. Богданка була дуже цікава до всього таємничого. Так як ворожити першокурсниці педучилища не вміли, то
Коли Левчика вилікували і виписали з лікарні, Максим вийшов з ним погуляти в парку. Вони сіли на лавку. Алеєю до них наближалися дві жінки. Вони здавалися Левкові знайомими, а коли почув “Мамо, це ж наш Яша”, впізнав Іринку та її маму
Яша був улюбленцем сім’ї, яка мешкала у власному будинку в невеликому містечку. Всі члени родини – дідусь, бабуся, тато, мама, Іринка – Яшеньку просто на руках носили, цілували,
Коли Ярослава почала допомагати Зінаїді Львівні, жінка попросила її перебратися до неї, обіцяючи платити як доглядальниці. Славка відмовилася брати від неї гроші, сама вирішила звільнитися зі школи, знайти роботу, не пов’язану з освітою. Поки що їй вистачало заробітку з репетиторства, яким вона продовжувала займатися
На першому поверсі нашого будинку жила самотня старенька пані, яка ще сама ходила за покупками, готувала собі їжу, прибирала в квартирі, словом, не потребувала ніякої допомоги сторонніх, хоч
Якби не Олегова теща, яка нещодавно переїхала до них із села, його дружина нізащо б не здогадалася, на яке таке будівництво ходить благовірний і в першу, і в другу і навіть у третю зміну. Не зразу Рая помітила, як із дому зникає готівка. Тільки коли потрібно було обстежити в клініці маму, жінка побачила в тайнику всього кілька тисяч і забила тривогу. Олег клявся, що скоро на їх місці стане в десять разів більше, бо вклав кошти у дуже вигідну справу.
Коли я придбала квартиру в п’ятиповерховому будинку одного районного містечка, то навіть не уявляла, що почую стільки цікавих історій з життя мешканців нашого зразкового п’ятого під’їзду. Зразкового тим,
– Пане Петре, я люблю вашу доньку, хочу одружитися з нею і всиновити її  дитину. – Чию дитину? Навіщо його всиновляти, коли в нього є мама і тато? – не зрозумів Петро. – Але ж тато не живе з вами. – Так, бо він розлучився з Ганною. Вона скоро приїде. А Катруся – моя молодша донька, заміжньою ніколи не була.
Дід Петро залишився без дружини двадцять років тому, коли йому було ледь за сорок. Пішла вона в кращі світи, залишивши йому дві донечки, яким не встигла шлюбного вінка
Після того, як мій брат Ігор привів у наш батьківській будинок дівчину, наші стосунки з ним украй зіпсувалися. Я не мала нічого проти його вибору, але те, що з нами почало коїтися після появи в нашій родині красуні Ірини, не могло не зачепити моїх почуттів. Адже батьки залишили цей будинок мені в подарунок, а самі переїхали в Чикаго.
Після того, як мій брат Ігор привів у наш батьківській будинок дівчину, наші стосунки з ним украй зіпсувалися. Я не мала нічого проти його вибору, але те, що

You cannot copy content of this page