Коли Ярослава почала допомагати Зінаїді Львівні, жінка попросила її перебратися до неї, обіцяючи платити як доглядальниці. Славка відмовилася брати від неї гроші, сама вирішила звільнитися зі школи, знайти роботу, не пов’язану з освітою. Поки що їй вистачало заробітку з репетиторства, яким вона продовжувала займатися
На першому поверсі нашого будинку жила самотня старенька пані, яка ще сама ходила за покупками, готувала собі їжу, прибирала в квартирі, словом, не потребувала ніякої допомоги сторонніх, хоч
Якби не Олегова теща, яка нещодавно переїхала до них із села, його дружина нізащо б не здогадалася, на яке таке будівництво ходить благовірний і в першу, і в другу і навіть у третю зміну. Не зразу Рая помітила, як із дому зникає готівка. Тільки коли потрібно було обстежити в клініці маму, жінка побачила в тайнику всього кілька тисяч і забила тривогу. Олег клявся, що скоро на їх місці стане в десять разів більше, бо вклав кошти у дуже вигідну справу.
Коли я придбала квартиру в п’ятиповерховому будинку одного районного містечка, то навіть не уявляла, що почую стільки цікавих історій з життя мешканців нашого зразкового п’ятого під’їзду. Зразкового тим,
– Пане Петре, я люблю вашу доньку, хочу одружитися з нею і всиновити її  дитину. – Чию дитину? Навіщо його всиновляти, коли в нього є мама і тато? – не зрозумів Петро. – Але ж тато не живе з вами. – Так, бо він розлучився з Ганною. Вона скоро приїде. А Катруся – моя молодша донька, заміжньою ніколи не була.
Дід Петро залишився без дружини двадцять років тому, коли йому було ледь за сорок. Пішла вона в кращі світи, залишивши йому дві донечки, яким не встигла шлюбного вінка
Після того, як мій брат Ігор привів у наш батьківській будинок дівчину, наші стосунки з ним украй зіпсувалися. Я не мала нічого проти його вибору, але те, що з нами почало коїтися після появи в нашій родині красуні Ірини, не могло не зачепити моїх почуттів. Адже батьки залишили цей будинок мені в подарунок, а самі переїхали в Чикаго.
Після того, як мій брат Ігор привів у наш батьківській будинок дівчину, наші стосунки з ним украй зіпсувалися. Я не мала нічого проти його вибору, але те, що
Влітку Андрія чекали вдома, щоб він допомагав батькам. Син назвав суму, за яку погоджується попрацювати, більше того, сказав, що візьме з собою помічницю. Про одруження він і надалі мовчав. Чого й слід було чекати, тато образився й прямо сказав, що виростив негідного сина.
За декілька років адвокатської діяльності такої справи в Ірини Володимирівни ще не було. Аж розгубилася спочатку. З позовом до суду на батьків звернувся 20-річний юнак. В Андрійка не
Наступного дня Ігор несподівано приїхав з Іриною. Я в цей час була на роботі. Вони розвантажили її валізи, ними був закладений весь коридор. Очевидно, що брат водив кохану по всіх кімнатах, зайшли і в мою. Новоявлена братовА залишила по собі не тільки запах парфумів, а й розгорнуті сімейні альбоми, розкидані на столику світлини, ввімкнені світло, комп’ютер. Але то таке. Квіточки.
Нас у сім’ї було двоє – брат і я. Батьки залишили нам у спадщину два будинки в селі: стару, де ми проживали, й нову незакінчену хату, а самі
Якось господиня запросила мою родину на день народження її чоловіка Віктора. Ми з татом і мамою придбали подарунок і приїхали до них. Зустрічаючи нас, Аня жестами показувала мені то на шафу, то на вітальню, прикладаючи палець до вуст. Я нічого не зрозуміла. Мене здивувало, що нам запропонували пройти на кухню. Тато запитав, де іменинник, щоб привітати й вручити подарунок. Аня відповіла, що він у вітальні, з ним Галя, про день народження їй не сказали, вже й не знають, як її випровадити, щоб накрити стіл, і змовницьки підморгнула, що нас чекає сюрприз.
Коли мені сповнилося 25 років, рідня забила на сполох, що я ще незаміжня. Вони й до того вже років зо п’ять компостували мені мозок, вишукуючи женихів, але в
Світ не без добрих людей. Колеги чоловіка по секрету розказали мені, що він прийняв на роботу одну молоду особу, без освіти, оплатив їй навчання, придбав квартиру, підвозить на своїй машині додому. Я прямо його про це запитала і почула у відповідь: “Друг попросив влаштувати дівчину, гроші скоро віддасть”. Звісно, я не повірила, розповіла про підозри дітям.
Ми познайомилися після літньої сесії, повертаючись поїздом із навчання. Навчалися ми в різних вузах. Я перейшла на третій курс, він – на п’ятий. Їхали ми нічним потягом в
Якось довелося розмовляти з мамою Степана та його братовою. Жінки нарікали, що Степан так важко працює по закордонах, але легко витрачає гроші на доньку, на дорогі музичні інструменти. Дома є піаніно, а він їй уже третю скрипку купує. А щоб мамі й татові якусь копійку надіслати – і не думає.
Мій однокласник Степан був із небагатої родини. Його батько – звичайний робітник мама – домогосподарка, обоє напівсироти, які з дитинства зазнали почім ківш лиха. У тата хворіла мама
Щоб врятувати честь своєї дитини, батьки, прості сільські люди, змусили доньку звернутися до суду, мовляв, чому вона, найперша красуня в селі, їхня гордість, освічена, розумниця, чому має одна виховувати сина, коли любила й любить тільки Сергія, а дитина, як дві краплі води, подібна на нього.
Я дуже рада була б забути неприємний епізод із мого життя, коли мені довелося бути в ролі свідка. Суд був цивільний, про встановлення батьківства. Експертизу тоді вже робили,

You cannot copy content of this page